Пані Людмила була вимушена переїхати до Кропивницького з Лисичанску Луганської області. В рідному місті жінка працювала вихователем в дитячому садочку та мала постійне спілкування з дітьми та їх батьками. У нове місто вона переїхала сама і перший час відчувала нестачу спілкування та контактів з людьми.
“Перший рік був складний. Я проходила період адаптації у новому місті. Про жодні заходи, які проводились для внутрішньо переміщених людей я не знала і ходила тільки у гуманітарні центри”, – розповідає Людмила.
Але час плинув і Людмила почала звикати у новому місті. Почала займатися в художній школі, заводити нові знайомства і одного разу в соціальних мережах побачила анонс проєкту “Кропивницький – наш спільний дім”. Жінку дуже зацікавили курси з вивчення української мови і вона почала їх відвідувати. Більш за все Людмилі подобаються зустрічі з видатними людьми Кіровоградщини, які проходять у рамках курсу.
“Це дуже цікаві зустрічі. Ми познайомилися з письменницею та співачкою. Раніше я читала вірші або слухала пісні і не замислювалась над змістом рядків. На заняттях нам показали, що в них ховається глибокий сенс.”, – ділиться враженнями Людмила.
Такі заходи, говорить жінка, це можливість познайомитись і поспілкуватись з цікавими людьми. Інтегруватися та відчути себе частиною суспільства.
“Мені дуже імпонує піклування, як про місцевих жителів, так і внутрішньо переміщених людей. Завдяки таким заходам ми всі маємо рівні можливості”, – говорить Людьмила.
Нині жінка планує і надалі відвідувати курси української мови, а ще чекає нових заходів, які дадуть їй можливість розвиватися.
Всі заходи реалізовуються в межах програми Єднання заради дії, що втілюється IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю ГО «Чистий аркуш» та необов’язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.
